Адміністративна відповідальність за булінг
Від тепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Алгоритм дії працівників закладів освіти у випадках виявлення булінгу:
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, педагогам, психологу або безпосередньо завідувачу.
Дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей;
до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді;
Національної поліції України;
Центру надання безоплатної правової допомоги.
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
У закладі дошкільної освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
НА ОТРИМАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПОСЛУГ МАТИМУТЬ ПРАВО:
– особи, які постраждала від булінгу (цькування),
– особи, які стали свідком боулінгу,
– особи, які вчинили булінг (цькування).
ПРИ ЦЬОМУ ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ ЗОКРЕМА ЗОБОВ’ЯЗАНІ:
– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
– повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ ФАКТІВ НАСИЛЬСТВА У ВІДНОШЕННІ ДО ДІТЕЙ СЛІД ЗВЕРТАТИСЬ:
–до керівника закладу;
–до поліції за номером 102;
–до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
–до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;
–на телефони«гарячих ліній»:0-800-500-333 дитяча гаряча лінія центру «Ла страда – України»;0-800-500-335 національна гаряча лінія з питань запобігання насильствуьства за ознакою статі.
